Історія справи

Постанова ВАСУ від 13.03.2014 року у справі №800/
Постанова ВАСУ від 25.01.2016 року у справі №800/
Постанова ВАСУ від 21.01.2016 року у справі №800/
Постанова ВАСУ від 20.02.2014 року у справі №800/
Постанова ВАСУ від 01.02.2016 року у справі №800/

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 року м. Київ справа № 800/ 16/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКравцова О.В., суддів:Єрьоміна А.В., Масло І.В., Швеця В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції про визнання дій протиправними, незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Вищої ради юстиції, в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради юстиції від 26 листопада 2013 року про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим за порушення присяги (за дії, вчинені на посаді судді Васильківського міськрайонного суду Київської області);

- визнати дії Вищої ради юстиції протиправними при прийнятті рішення від 26 листопада 2013 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим за порушення присяги (за дії, вчинені на посаді судді Васильківського міськрайонного суду Київської області).

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що не погоджується із прийнятим рішенням Вищої ради юстиції від 26 листопада 2013 року, яким внесено подання до Верховної ради України щодо звільнення його з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, у зв'язку із порушенням присяги.

Також позивач вказав, що висновки та наступне рішення Вищої ради юстиції є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам Конституції та законам України, оскільки фактично відповідач взяв на себе обов'язок ревізії судового рішення, також у оскаржуваному рішенні Вищої ради юстиції не наведені факти та висновки навмисного порушення з його боку закону, які потягли за собою істотні наслідки.

Позивач та представник відповідача надали до суду клопотання про розгляд даної адміністративної справи без їх участі.

Представник відповідача також надала письмові заперечення, в яких просила суд відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки в оскаржуваному рішенні вказані усі обставини, які стали підставою для надання члену Вищої ради юстиції доручення для здійснення перевірки стосовно позивача; зазначені факти, що були встановлені членом Вищої ради юстиції; наведені норми чинного законодавства, які були порушені ОСОБА_6 при здійсненні правосуддя.

Таким чином, як зазначила представник відповідача, приймаючи оскаржуване рішення, Вища рада юстиції діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, рішення прийнято обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Указом Президента України від 16 вересня 2004 року № 1090/2004 ОСОБА_6 призначений на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області строком на п'ять років. (а. с. 9).

7 жовтня 2004 року ОСОБА_6 склав присягу судді. (а.с. 62)

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 15 квітня 2010 року позивача обрано на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області безстроково. (а. с. 19-23).

Згідно з постановою Верховної Ради України від 16 жовтня 2012 року № 5447-VI ОСОБА_6 обрано на посаду судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим (а.с. 7-8).

21 березня 2012 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_9, мешканця АДРЕСА_1, до ОСОБА_10, мешканця АДРЕСА_2, про стягнення заборгованості за договором оренди. Зазначена позовна заява була розподілена згідно діючого автоматизованого порядку розподілу справ судді ОСОБА_6

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області, постановленим під головуванням судді ОСОБА_6 від 12 квітня 2012 року, позов ОСОБА_9 задоволено, стягнено зі ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 суму заборгованості за договором оренди в розмірі 15 000 гривень; виселено ОСОБА_10 та будь-яких інших осіб з квартири АДРЕСА_3; вселено ОСОБА_9 у вказані квартири та визнано за ним право власності на них; в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про визнання інвестиційного договору неукладеним відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2012 року апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» (далі - ОСББ «Авангард-Добробут») задоволено, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за договором оренди, виселення та визнання права власності скасовано, та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні даного позову. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

8 червня 2012 року до Вищої ради юстиції надійшла скарга представників ОСББ «Авангард-Добробут» Козаченко Т.А. та Ковадла А.М. від 7 червня 2012 на дії судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за договором оренди, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про визнання інвестиційного договору неукладеним (а.с.37-40).

За результатами перевірки, проведеної на підставі доручення Голови Вищої ради юстиції Колесниченка В.М. від 27 липня 2012 року № 514/0/4-12, член Вищої ради юстиції Ківалов С.В. звернувся до Вищої ради юстиції з пропозицією від 4 лютого 2013 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим за порушення присяги (за дії, вчинені на посаді судді Васильківського міськрайонного суду Київської області) (а.с.51-60).

7 лютого 2013 року Голова Вищої ради юстиції Колесниченко В.М. направив голові Апеляційного суду Автономної Республіки Крим дві копії складеної за результатами зазначеної перевірки пропозиції члена Вищої ради юстиції Ківалова С.В. від 4 лютого 2013 року та одночасно просив одну копію пропозиції з відміткою про ознайомлення суддею ОСОБА_6 повернути на адресу Вищої ради юстиції і повідомити йому право надати пояснення щодо викладених у ній фактів. (а.с.61)

20 лютого 2013 року на адресу Вищої ради юстиції від Голови Апеляційного суду Автономної Республіки Крим надійшла копія пропозиції члена Вищої ради юстиції Ківалова С.В. від 4 лютого 2013 року з підписом ОСОБА_6 про ознайомлення. (а.с.63-67)

З матеріалів справи вбачається, що письмові пояснення суддею ОСОБА_6 на адресу Вищої ради юстиції не надсилались.

Листом Вищої ради юстиції від 25 жовтня 2013 року № 9549/0/9-13 ОСОБА_6 був запрошений на засідання секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, яке мало відбутися 5 листопада 2013 року о 10 годині.(а.с. 69)

5 листопада 2013 року позивач був присутній на засіданні секції Вищої ради юстиції та ознайомлений з правами, передбаченими Регламентом Вищої ради юстиції.

Листом Вищої ради юстиції від 13 листопада 2013 року суддя ОСОБА_6 був запрошений на засідання секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, яке мало відбутись 19 листопада 2013 року. З даним запрошенням позивач був ознайомлений, про що свідчить його підпис, датований 15 листопада 2013 року на копії запрошення. (а.с.71-73)

19 листопада 2013 року на засіданні секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим за порушення присяги (за дії, вчинені на посаді судді Васильківського міськрайонного суду Київської області). На зазначеному засіданні позивач був присутній та ознайомлений з правами, передбаченими Регламентом Вищої ради юстиції. Цього ж дня позивача було запрошено на засідання Вищої ради юстиції, що мало відбутися 26 листопада 2013 року.

На засіданні Вищої ради юстиції 26 листопада суддя ОСОБА_6 був присутній. (а.с.76)

26 листопада 2013 року, відповідно до витягу з протоколу № 16, на засіданні Вищої ради юстиції були присутні 14 членів Вищої ради юстиції, за результатами голосування: «за внесення подання» про звільнення проголосувало 13 присутніх членів Вищої ради юстиції, що становить більшість від конституційного складу Вищої ради юстиції, «проти» - 0, «утримались» - 0, «не брали участі у голосуванні» - 0 (що узгоджується з приписами частини шостої статті Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР) (а.с. 76).

Вісім з присутніх членів Вищої ради юстиції були судді: Винокуров С.М., Колесниченко В.М., Кравченко К.Т., Кузьмишин В.М., Отрош І.О., Романюк Я.М., Татьков В.І., Темкіжев І.Х.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Ле Конт, Ван Льойвен і де Меєр проти Бельгії» від 23 червня 1981 року, параграф 58, Серія А, № 43, де щонайменше половина членів складу суду є суддями, включаючи Голову з правом вирішального голосу, буде сильний індикатор безсторонності.

Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Олександр Волков проти України», 9 січня 2013 року, встановлено, що «доречно зазначити, що в дисциплінарному провадженні проти суддів необхідність суттєвої участі суддів у відповідному дисциплінарному органі визнано Європейською хартією про статус суддів».

Таким чином, 26 листопада 2013 року Вищою радою юстиції було прийнято рішення № 1273/0/15-13, яким внесено подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим за порушення присяги (за дії, вчинені на посаді судді Васильківського міськрайонного суду Київської області) (а.с. 77-80).

В рішенні вказано, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції встановив численні порушення норм матеріального та процесуального права, допущених суддею ОСОБА_6 під час розгляду вищевказаної справи, зокрема:

- порушення судом правила виключної підсудності;

- відсутність належних доказів, що містять інформацію щодо предмета доказування;

- обґрунтування належних доказів сторонами для підтвердження їхніх вимог або заперечень;

- вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси невизначеного кола осіб без залучення їх до участі у справі;

- зміна предмета позову у зв'язку із збільшенням розміру немайнових вимог, неврахування вимог Закону України «Про судовий збір» щодо збільшення суми судового збору під час прийняття суддею заяви про збільшення позовних вимог;

- несумлінне ставлення судді до розгляду вказаної цивільної справи, що підтверджується тривалістю вищевказаного судового засідання лише 5 хвилин.

Також у рішенні зазначено, що під час засідання секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад Вищої ради юстиції і на засіданні Вищої ради юстиції, суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 зазначив, що ним була допущена помилка при розгляді даної цивільної справи та ухваленні рішення суду у ній, яка в подальшому була усунена судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 1 Законом України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року N 22/98-ВР (далі - Закон № 22) Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Повноваження Вищої ради юстиції вносити подання про звільнення суддів з посад, передбачені Конституцією України, Законом № 22), Регламентом Вищої ради юстиції, затверджений рішенням Вищої ради юстиції від 4 жовтня 2010 року № 791/0/15-10 (надалі - Регламент).

Порушення присяги суддею є однією з підстав для його звільнення з посади відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 3 та пункту 2 частини першої статті 27 Закону № 22 Вища рада юстиції, серед інших, має повноваження вносити подання про звільнення суддів з посад, зокрема, Верховній Раді України.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону № 22 питання про звільнення судді з підстав, у тому числі, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею присяги), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного висновку або за власною ініціативою.

Частина друга статті 25 Закону № 22 передбачає, що відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції.

Відповідно до пункту 12 параграфу 2.2 глави 1 розділу 2 Регламенту за наслідками проведеної перевірки член Вищої ради юстиції складає довідку, у якій викладає виявлені обставини і висновки, та, за наявності підстав, звертається до Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді.

Параграфом першим глави 2 розділу 1 Регламенту передбачено, що формою роботи секцій і Вищої ради юстиції є засідання, дати проведення яких та проекти порядків дених визначає Голова Вищої ради юстиції. На засіданнях секції попередньо розглядаються питання, віднесені до повноважень Вищої ради юстиції згідно з законодавством (пропозиції, рекомендації, подання, заяви та ін.). На засіданнях Вищої ради юстиції розглядаються зазначені вище питання разом з висновком секції.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 22 засідання Вищої ради юстиції проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від її конституційного складу.

Згідно з пунктом 1 параграфу 4 глави 2 розділу 1 Регламенту засідання Вищої ради юстиції, за винятком частини, що проводиться у закритому режимі, оформляється протокольно, за підписом головуючого і технічного секретаря.

Частина п'ятою статті 32 Закону № 22 встановлено, що запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим.

Відповідно до пункту 7 параграфу 3 глави 2 розділу 1 Регламенту за результатами розгляду питань порядку денного Вища рада юстиції приймає, зокрема, рішення по суті питань, які випливають з основних повноважень Вищої ради юстиції - подання про звільнення судді з посади (за загальними або особливими обставинами).

Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається більшістю членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Згідно з пунктом 10 цього ж параграфу рішення Вищої ради юстиції оголошує головуючий на засіданні. Це оголошення є офіційним оприлюдненням рішень.

З матеріалів справи вбачається, що всі вимоги щодо процедури ініціювання та здійснення перевірки стосовно судді ОСОБА_6 були дотримані, а вказані обставини, які стали підставою для надання члену Вищої ради юстиції доручення для здійснення перевірки стосовно позивача та призвели до висновків, яких дійшла Вища рада юстиції в своєму рішенні 26 листопада 2013 року дійсно мають місце.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що процедура розгляду питання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді, передбачена Законом № 22 та Регламентом, відповідачем була дотримана.

Щодо доводів позивача, викладених у позовній заяві стосовно його посилання на положення частини 2 статті 83 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження і дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці), якими регулюється порядок та строки притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки звільнення за порушення присяги є самостійним видом відповідальності, а не дисциплінарним стягненням, то у даному випадку не поширюються строки застосування і зняття дисциплінарного стягнення.

Таким чином, доводи позивача в цій частині є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

Щодо доводів позивача відносно того, що в оскаржуваному рішенні Вищої ради юстиції не наведені факти та висновки навмисного порушення з його боку закону та те, що за результатами розгляду даної судової справи жодних наслідків не настало, колегія суддів зазначає наступне.

Кодексом професійної етики судді, затвердженим V з'їздом суддів України 24 жовтня 2002 року (чинному на час розгляду суддею вищезазначеної справи), встановлено, що суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержуватися присяги й завжди поводитись так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов'язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні. Також суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законом.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону № 22 одним із дій, що підпадають під визначення «порушення суддею присяги» є вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.

Саме так були оцінені дії позивача Вищою радою юстиції при розгляді ним (на посаді судді Васильківського міськрайонного суду Київської області) цивільної справи за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за договором оренди.

Колегія суддів погоджується із висновком Вищої ради юстиції про те, що порушення норм матеріального та процесуального права позивачем (порушення судом правила виключної підсудності; відсутність належних доказів, що містять інформацію щодо предмета доказування; обґрунтування належних доказів сторонами для підтвердження їхніх вимог або заперечень; вирішення судом питання про права та інтереси невизначеного кола осіб без залучення їх до участі у справі; зміна предмета позову у зв'язку із збільшенням розміру немайнових вимог, неврахування вимог Закону України «Про судовий збір» щодо збільшення суми судового збору під час прийняття суддею заяви про збільшення позовних вимог; несумлінне ставлення судді до розгляду вказаної цивільної справи, що підтверджується тривалістю вищевказаного судового засідання лише 5 хвилин) вказує на його несумлінне ставлення до роботи, у свою чергу, викликаючи сумніви у його неупередженості та об'єктивності.

Отже, доводи позивача і в цій частині є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

Беручи до уваги той факт, що Вища рада юстиції має виключне конституційне повноваження вносити подання про звільнення суддів з посади і що будь-яких застережень чи обмежень у реалізації цього повноваження Конституція України не передбачає, відповідач, приймаючи рішення про внесення подання про звільнення позивача з посади за порушення присяги діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим відмовляє ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення № 1144/0/15-13 від 22 жовтня 2013 року.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 122, 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції про визнання дій протиправними, незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий суддя Кравцов О.В.

Судді Масло І.В.

Єрьомін А.В.

. Швець В.В.

Юрченко В.П.